Світ знаходиться на стадії розвитку неабияких соціальних та політичних зрушень, одним з елементів якого є Україна. Євромайдан, як і події, наприклад, Арабської весни, ставлять багато питань щодо руху соціально-політичних процесів, їх причин виникнення та наслідків, до яких масові зворушення можуть привести. Історія дає величезну кількість прикладів, за якими може йти сценарій суспільного життя, проте, на мою думку, важливим є уникнення цих помилок та акцентування уваги на тих факторах, що змусили до них вдатися. До таких «помилок» варто віднести часи тоталітарних режимів, як тих, що призвели до кардинальних соціальних змін та вплинули на поняття особистості в історичних масштабах. З цих міркувань, тлумачення та дослідження Ханни Арендт, відомої в світі історика та філософа, допомагають у визначенні потенціальних небезпек, що готують нам політичні зміни в планетарному масштабі.

Х.Арендт у своїй визначній роботі «Витоки тоталітаризму» пояснює появу та організацію тоталітарного устрою через декілька важливих принципів. Перший з них – індиферентність та ізольованість; саме в безпринципності та безучасності в плані політичних питань народилося управління політичними ідеями натовпу. Саме в натовпі, за думкою дослідниці, зародилася атомізація, соціальна ізольованість індивідів один від одного, в результаті чого відбувалась нестача нормальної комунікації в соціумі. Наприклад, в СРСР така роздрібненість досягалася масовими чистками, винищенню класу військової, політичної та адміністративної аристократії; за рахунок таких дій люди втрачали свої базові соціальні зв’язки і з тими, хто підпадав під чистки, і з тими, хто мав сумнівну, стосовно влади, репутацію. В результаті комунікаційної «аморфності» людей і відбувалося насадження нових, потрібних політичній «еліті» ідей та істин...