Театр абсурду – один з модерністських напрямків театрального мистецтва XX століття, який виникнув у 1950-1960-х рокаху Франції на прем'єрах "Лисої співачки" Іонеско і "В очікуванні Годо" Беккета.

Сама назва "театр абсурду" належить критикам та театрознавцям, адже самі автори заперечували дане визначення, спираючись на те, що їхтворине більш абсурдні, ніж саме життя. Насамперед в основі абсурдизму лежить релятивістське світовідчуття, яке заперечує можливість пізнання об'єктивної дійсності. На становлення абсурдизму величезний вплив зробив і екзистенціалізм, філософський напрямок, побудований на ірраціоналізмі, трагічному світовідчутті, алогічності навколишнього світу і непідвластності його людині.

За формальними ознаками в «абсурдних» п'єсах мова, вчинки персонажів позбавлені логіки, характери неоднозначні і суперечливі, сюжет розмитий, а в деякий випадках взагалі відсутній: переказати такі п’єси абсолютно неможливо. Даний факт сам по собіє абсурдним, адже визначальною ознакою будь-якої театральної п’єси є саме драматична дія...