Хороший викладач – перший крок до формування з студента професіонала своєї справи. Але все частіше в університетській практиці виникають випадки відмови студента від викладача. Причин такого рішення є декілька. Першою і найпоширенішою причиною є непрофесіоналізм викладача. Попри розвинену систему контролю знань викладачів, все ж про деяких з них можна сказати,що вони знають менше студентів. Наступною проблемою є неповага по відношенню до своїх студентів: хамство чи приниження. Хоча викладач і повинен бути головним, але це не дає йому права ставитись зверхньо до своїх студентів. Але найбільш складною проблемою освіти є корупція. Якщо викладач ще з першого заняття  натякає на те,що залік з його предмету можна отримати лише за певну матеріальну винагороду, то йому не місце в системі освіти.

То що ж робити, якщо на твоєму шляху все ж трапився недобросовісний викладач?

Законодавча база України не має чітких рекомендацій та інструкцій щодо процедури  відмови від викладача. Але звернемося до Конституції України, де чітко прописані  права особи, а саме: право людини на вільний розвиток особистості(ст..23); на повагу до його гідності(ст..28); на свободу думки, слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань(ст..34); на доступність та безоплатність освіти(ст.53). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, а також  захищаються судом України.  Крім того  права і обов’язки студентів визначені статтями 51,52 ЗУ «Про освіту», а також ст..54,55 ЗУ « Про вищу освіту». Отже студенти мають право на безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту; захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність...