Світ довкола нас змінюється з великою швидкістю, і рівень освіти, як і освіта в цілому, має відповідати вимогам сьогодення, тобто бути актуальною для всіх сфер суспільного життя. І велику роль в становленні сучасної освіти відіграють не тільки навчальні плани та рівень забезпечення освітнього закладу новітніми технологіями, а й відносини між головними складовими освіти загалом – вчителем та учнем, викладачем та студентом тощо.

В назві теми доповіді було використано такий термін як «освітній простір». Вважається, що цьому терміну немає чіткого визначення, але він узагальнює певні тенденції розвитку сучасної освіти, описує не тільки напрямок, але й більш широкий спектр освітніх процесів та  простору, в якому вони відбуваються – необмеженість особистого вибору, що відповідає всім аспектам життя індивіда (мета, фінансові можливості, індивідуальні здібності)  та можливість його зміни в різноманітних напрямках. І відносини між людиною – носієм знань та людиною, що прагне засвоїти ці знання безпосередньо мають велике значення в розвитку сучасного освітнього простору й відповідності його до постійно змінюваним умовам сьогодення.

На даний момент перед нами постають питання щодо визначення правильного напрямку розвитку освітнього простору. По-перше, постає питання: що потрібно робити для того, щоб чомусь навчити? І, здається, відповідь очевидна: потрібно давати знання. Але це неповний комплект того, що учень має придбати в процесі освіти. Адже сенс освіти не лише в тому, щоб зробити людину-автомат, яка несе в собі  лише конкретні навички вирішення задач, які задає вчитель. В процесі всього навчання метою освіти перш за все повинно бути становлення учня як особистості, не лише як професіонала в конкретній сфері, а й людини, яка має свої особливості, людини, яка має можливість реалізувати себе та свої ідеї, використовуючи свої знання в повсякденному житті...