У ХХ-ХХІ ст. –  провідним мотивом у мистецтві та і у самому суспільстві був гуманізм, проте разом із цим розвивалась ще одна течія, яка проповідує антигуманне ставлення до людей. Одним із видів антигуманізму можна вважати расизм-світогляд, що ґрунтується на расовій дискримінації, на поділі людей на біологічно різні групи на основі видимих особливостей зовнішнього вигляду, як-от: колір шкіри, будова тіла тощо. Одним із видів расизму вважають расову дискримінацію.  «Расова дискримінація означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, засновану на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-яких інших галузях суспільного життя».

Расова дискримінація поширена майже в усіх видах людської  діяльності. На даний час бувають дуже частими прояви дискримінації у популярних видах спорту,як-от: футбол та баскетбол. Це  командні види, ігри яких відвідують тисячі уболівальників. Саме через це футбол став одним з головних притулків расизму. Міжнародне право й українське законодавство містить норми, що забороняють расову дискримінацію у спорті, проте прояви расизму у футболі дуже масштабні. Вияви расизму наявні і в середовищі вболівальників, і на футбольному полі.

Серед проявів расизму між футболістами можна назвати випадки із захисником «Челсі» Джоном Террі, екс-нападаючим «Ліверпуля» Луїсом Суаресом та півзахисником збірної України Романом Безусом, проте ці ситуації до кінця так і не вирішились. Іноді бувають випадки, коли футболісти використовують расистські вітання. Таке траплялось із грецьким та італійським футболістами. Ці випадки можуть обмежуватись тільки словесними образами чи забороненими жестами, а ось прояви расизму із сторони уболівальників бувають інколи дуже жорстокими, наприклад побиття темношкірих футболістів чи навіть вбивство...