Платон, один з найвідоміших філософів античності, висловив свою концепцію ідеальної держави. Серед її прихильників немало філософів як доби Відродження, так і філософії Нового часу. Деякі мислителі сучасності також звертаються до ідей Платона. Проте, чи насправді держава за Платоном є ідеальною? Чи потрібна людству така держава?

Найвищою цінністю у концепції Платона постає держава, а людина виокремлюється з цієї множини. Проте, треба розібратися у тому, що є первинним. Арістотель засуджую Платона за прагнення абсолютної єдності у державі. За Арістотелем людина є неподільною одиницею, з якої і будується держава. Індивіди різні, і вони складають множину – народ. Платон, навпаки, прагне до абсолютної єдності держави, стираючи межу між нею та окремою людиною, тим самим позбавляючи її особистості. На мою думку, особистість є найвищою цінністю, бо різниця поглядів людей на одні й ті самі речі є рушієм розвитку всього людства, нових відкриттів і досягнень.

Еволюціонізм, який на сьогодні займає провідне місце у науковому світогляді, розділяє зауваження Арістотеля. Пращури людей жили родинами, дбаючи про своє потомство. Пізніше давні люди об’єднувалися у племена, які складалися також із кількох поколінь родичів. Держава і політичний устрій з’явились значно пізніше і є здобутками цивілізації. Отже, первинною була родина. Саме міцна родина, на думку Арістотеля, і виступає моральним початком для щасливої держави...