Остання редакція: 2016-11-03
Тези доповіді
Не перестаю дивуватися тому, яким чином на українському науковому просторі відбувається «відсів» методів дослідження того чи іншого явища. Яскравим прикладом такої ситуації стає небувале поширення в англомовному середовищі методу аналізу соціальних мереж (social network analysis) і абсолютне ігнорування цього підходу у нас. В найкращому випадку бачимо лише незначні теоретичні спроби окреслити специфіку функціонування мережевих структур або їх методологічні засади – ситуація, що є скоріше наслідком популяризації ідей мережевого суспільства та перекладу на російську та українську мови текстів Кастельса. Втім, ще з початку 90-х років у зарубіжних виданнях (на кшталт «American Journal of Sociology» або «Sociological Forum») лунають спочатку поодинокі, далі – все гучніші голоси соціологів, які погоджуються з тим, що аналіз соціальних мереж (далі – АСМ) не є лише «формальною або унітарною теорією, але спроможний виступати широкою стратегією дослідження соціальної структури».
Як вдало помітила Г.Градосельська, швидку популярність цього підходу можна пояснити, перш за все, «широкою емпіричною використовуваністю, а також можливістю переходу до теоретичних узагальнень». Підтвердженням набутої популярності стає заснування у 1978 році об’єднання «International network for social network analysis» (Міжнародна мережа для аналізу соціальних мереж) та спеціалізованих наукових журналів «Connections» та «Social Network». І хоч публікації в даних ресурсах надають змогу поринути до потаємних глибин математичного моделювання, в даному тексті я лише зверну свою увагу на виключну багатофункціональність та гнучкість методу АСМ, який використовується багатьма дослідниками на різних рівнях аналізу – від мікро- до макрорівня.
Один із найпростіших варіантів застосування АСМ бере свій початок від праць Дж.Морено та соціометричного підходу. Йому властива концентрація уваги на індивідуальному рівні та розгляд мережі людських відносин. І якщо соціометрію цікавить мережа індивідів із певними уподобаннями, то АСМ звертає увагу скоріше на рольові позиції кожного актора. Одним із найцікавіших прикладів із історичної соціології є дослідження мережі активістів, які мали значний впив на поширення німецької фашистської партії в 1925-1930 рр...