Незважаючи на появу нових технологій,за останні десятиліття комунікація влади і суспільства, на жаль, не зазнала сутнісних змін. У представників адміністрацій дуже поширене хибне уявлення про ефективність односторонніх потоків офіційної інформації. Незважаючи на те, що офіціозний контент часто нецікавий і не завжди адаптований для користувачів з різним рівнем інформаційної культури, саме такий підхід знаходиться в основі комунікативної моделі «електронного уряду».

Ця модель орієнтована на асиметричну взаємодію влади і суспільства як комунікативної функції маркетингу, при цьому під «маркетингом» розуміється просування тієї інформації,що вплине на поведінку громадянідозволить створити сприятливе враження про діяльність державних (муніципальних) структур. Багато років вважалося, щовміння вимірювати громадську думку і  маніпулювати нею – найважливіший показник оцінки діяльності інформаційних служб законодавчої і виконавчої влади. В результаті створювалася ілюзія управління поведінкою громадян (як користувачів офіційного контенту), що здійснювалася через вплив на ментальні уявлення та інтерпретації різних практик функціонування організацій. Це діючий медійно-політичний механізм, шо створив свій ресурс ефективного соціального контролю і забезпечення політичного порядку, але який потребує певних змін через виникнення нових умов, які заважають його функціонуванню.

Контроль над контентом теле- і радіоканалів внедалекій перспективі буде ускладнений у зв'язку з переходом на цифрове мовлення, завдяки чому число загальнодоступних електронних медіа в ефірі у рази збільшиться.  Сьогодні  громадяни можуть шукати необхідні їм відомості через безліч джерел, переважна більшість з яких в тій чи іншій мірі незалежні від держави...