Жоден політичний режим не може довго існувати, не мобілізуючи тим чи іншим чином підтримку громадян, не привертаючи їх до співпраці у вирішенні існуючих проблем. При всій різноманітності форм і методів підтримки, необхідним компонентом кожної з них є політична комунікація, що припускає взаємний обмін інформацією про цілі діяльності, щодо інтересів і запитів, запропонованих сторонами шляхів і методів вирішення проблем, врахування думок і точок зору. Так як саме ПР може відігравати значну роль в процесі співпраці громадян та органів державного управління, було б доцільно проаналізувати та виокремити історичні типа зв'язків державної служби з громадськістю.

Сучасна держава немислима без представницького шару професійно підготовлених до вирішення управлінських завдань людей (чиновників, бюрократів). Саме цей шар уособлює в очах абсолютної більшості населення реальну силу і можливості держави, з ними воно найчастіше вступає в контакт, вирішуючи свої нагальні потреби.

Перший тип зв'язків державної служби з громадськістю можна побачити на ранній стадії розвитку цивілізації, коли бюрократія і її участь в управлінні державними справами були організовані на патріархальних засадах. Одним із різновидів патріархальної моделі бюрократії була східна, яка характеризувалась значним ступенем формалізації процедури ведення справ і одночасно підпорядкування чиновника правителю. Чиновник служив саме правителю, а не чому (кому) небудь іншому. У цій моделі про якісь значущі вирази зв'язків бюрократії з громадськістю говорити не доводиться...