Культура середини ХХ століття дозволила розширити рамки розуміння мистецтва як такого.В Америці та провідних країнах Західної Європи 50-ті роки минулого століття ознаменувалися зародженням та подальшим розвитком неоавангардистського напряму мистецтва, відомого як поп-арт. З назви стає зрозуміло, що цей жанр пов’язаний з «популярним» мистецтвом в усіх його проявах. Представники поп-арту використовували в своїх роботах предмети загального вжитку, нетипові матеріали та текстури. Однак, предмет їх мистецтва досі залишається суперечливим.

Найвідоміші майстри поп-арту у своїх творах спиралися на мас-медіа, але не зображували тривіальні речі, тому цей напрям є доволі неоднозначним: з одного боку, авангардисти прагнули підкреслити естетичне значення простих речей, зрозумілих та відомих кожному, проте в той же час робили це так, що оцінити їх роботи могли тільки люди, що готові сприймати світ по-новому, виходити за межі звичного на той час поняття « мистецтво»...