Постановка проблеми. В сучасному демократичному суспільстві процес формування особистості ґрунтується на принципі «всі різні, і всі рівні». Відсутність самоконтролю, розуміння іншого, презирство, підозрілість, недовіра, егоїзм, емоційна неврівноваженість породжують конфлікти й напруженість, позбавляють простір міжособистісних відносин почуття захищеності й безпеки. Наслідком інтолерантності є такі види небезпек, як ксенофобія, дискримінація, екстремізм, насильство, маргіналізація, свавілля.

Мета дослідження полягає у спробі з’ясувати роль та місце толерантності у міжособистісних відносинах суб’єктів діяльності.

Результати та їх обговорення. Теоретичний аналіз показав, що толерантність - ціннісна й поведінкова складова особистості. Толерантність трактується як поблажливість, терпимість в ставленні до чого-небудь (чого не схвалюєш). Толерантність розглядають як вимір вищого аксіологічного порядку, у деяких випадках може стати єдино можливим шляхом погашення, урегулювання конфліктних ситуацій або ж їхнього попередження. Толерантність відіграє важливу роль в міжособистісних відносинах...