У міжвоєнний період в історії людства зародився, а потім і активно поширився в державній політиці нацизм. Сучасні дослідники трактують його і як ідеологію, і як світогляд, і як політику, і як систему влади з перевагою радикальної національної ідеї «арійства». Він став пануючою ідеологією і політичною основою Третього Рейха, визнавався найвищою цінністю Німеччини.

З приходом нацистів до влади розпочався відкритий антисемітизм. Закривалися єврейські магазини та бізнес, не «арійців» звільняли з державних служб, почалися переслідування, шантаж. Рейхстаг у 1935 р. прийняв два закони проти євреїв про заборону змішаних шлюбів і сексуальних відносин. Впроваджувався також поділ на «громадян рейху» і тих, хто «належить до держави». У 1938 р. євреям та циганам було заборонено навіть з’являтися в театрах, концертних залах та інших культурних закладах. Згодом нацизм став ще радикальнішим – євреїв відправляли до концтаборів або холоднокровно вбивали. Така політика продовжувався і на захоплених територіях в Польщі, Люксембурзі, Чехії, Франції , Греції та ін...